~ Миколаївський регіональний
центр підвищення кваліфікації ~

8 листопада 2022 року працівники лабораторії цифрового навчання Миколаївського регіонального центру підвищення кваліфікації взяли участь у круглому столі "Цифрова трансформація науки в умовах євроінтеграції”.

Мета заходу: обмін досвідом застосування в наукових установах цифрових сервісів та е-інфраструктур, розгляд особливостей застосування інструментів відкритої науки, особливості цифровізації наукової діяльності, можливості подальшої співпраці між установами НАН України та установами галузевих академій.

Організаторами заходу були: Директорат науки та інновацій МОН України, Директорат цифрової трансформації МОН України, Рада молодих вчених НАН України, Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України, Інститут цифровізації освіти НАПН України, Державна установа «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України», Офіс підтримки вченого, Рада молодих вчених НАПН України.

Доповідачами були: Андрій Василенко - державний експерт експертної групи з питань цифрової трансформації освіти і науки Директорату цифрової трансформації МОН України; Валерій Биков - директор Інституту цифровізації освіти НАПН України, та багато інших. Гаслом "Нічому не навчатись, ні до чого не прагнути!”, як протиставлення питанню чому навчатись важливо, гарно розпочав свій виступ Андрій Хорольський - секретар Ради молодих вчених при МОН, фасилітатор, громадський діяч.

Під час засідання круглого столу велися обговорення щодо цифрових сервісів та е-інфраструктур, що забезпечують роботу науково-освітнього простору, зокрема: Національну електронну науково-інформаційну систему (URIS) (детальніше за посиланням: https://dntb.gov.ua/in-progress-projects/urisinfo); Європейську хмару відкритої науки (European Open Science Cloud, EOSC) (детальніше: http://cloud-5.bitp.kiev.ua/?page_id=1305); Українську науково-освітню телекомунікаційну мережу (УРАН) (детальніше: http://uran.ua/~ukr/net-org.htm); European research area (ERA) (детальніше: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/strategy/strategy-2020-2024/our-digital-future/european-research-area_en).

На першій сесії розглянуто питання стосовно нормативно-правової бази науково-дослідницьких систем. Валерій Биков зазначив що до пріоритетів системи відкритої освіти і науки необхідно додати наступні основні компоненти: мовні аспекти (обґрунтування поняттєво-термінологічного апарату, створення відповідного ядра системи) й цілеспрямовану підготовку науковців - професорсько-викладацький склад - якісному й ефективному використанню інструментів. Активно надходили пропозиції до резолюції щодо створення відповідних робочих груп: Микола Садовий запропонував створити робочу групу формування нормативних документів, єдиних стандартів; Дмитро Ларін - щодо викликів розвитку цифровізації; Максим Вакуленко - щодо організації управління термінологією в Україні.

Друга сесія була присвячена темі нормативно-правових актів в довгостроковій перспективі. Григорій Мозолевич :

- доповідав про термін "відкрита наука”;

- згадував про проведені МОН заходи у 2021 році: "Про можливості програм «Горизонт Європа» та «Євратом»; драфт "Research and innovation day in Ukraine”;

- висвітлював плани на 2023 рік: стосовно розробки нового проекту ЗУ "Про науково-технічну інформацію”, становлення в Україні стюардів даних (Data Steward) - спеціалістів які б працювали з науковими даними. Розповів що у зв’язку з воєнним станом Мінфін був налаштований на те щоб не робити нову професію, а внести зміни у вже існуючі нормативні документи;

- увиразнив актуальні напрями: популяризація науки, удосконалення критеріїв державної атестації наукових установ, створення центрів компетенцій щодо наукових даних.

Мета вищезазначеного: розбудова ряду інформаційних систем яка б надавала дані щодо розробників коштів й можливість впливу на розподіл цих коштів; доступ до багаторазового використання наукових даних; відкритість даних (доступ до академічних текстів та даних); під’єднання усіх до консорціумів з створення даних.

Під час третьої сесії йшла мова про забезпечення відкритого доступу до електронної інфраструктури. Наукові діячі обґрунтували необхідність створення місцевих реєстрів, реєстрів дослідницьких інфраструктур з метою забезпечення ефективності наукового процесу.

Використання цифрових сервісів науковцями для проведення наукових досліджень - тема четвертої сесії. Лілія Лупаренко зазначила популярізацію впровадження платформ для бібліотек як актуальну мету сьогодення. Ольга Пінчук представила Електронну бібліотеку НАН України яка містить електронно-наукові фахові видання й є майданчиком для опублікування наукових досліджень у відкритих науці й освіті, проблем кібербезпеки й таке інше. Бібліотека налічує 28000 ресурсів для освітян. У жовтні 2022 року цифровий майданчик досяг показника 11000000 завантажень, географічне охоплення - 182 країни світу. Коли подаються на розгляд монографії/статті - створюються спільні науково-дослідницькі Лабораторії й потім приймають рішення щодо їх подальшого розташування на електронному ресурсі. Метою створення такої бібліотеки було: навчити різні верстви населення використовувати сервіси відкритої науки, - прокоментувала Марія Шишкіна.

В рамках четвертої сесії Ірина Красовська зробила огляд платформи "Наука та бізнес” з презентаційними матеріалами, розповіла про чат-боти - Info Science Bot, Online Mentor.

П'ята сесія "Категорії цифрових сервісів для забезпечення документообігу й їх практичне використання” була присвячена створенню сервісів понятійного апарату, штучного інтелекту. Демонструвались можливості системи ІОТ НАН України яка приймає запити в президіум, відображає всі запити, завершені теми, не повністю заповнені теми щоб секретаріат звернув увагу на теми які виповнюються. Має меню "Договірні тематики” (хост-теми). Система автоматично генерує тематичний план - вчений секретар бачить всі галочки (займається контролем даних); формує звіт за темами - звітні матеріали які можна роздрукувати (звіт з даних). Під всіма темами є можливість вносити рішення вченої ради. ІОТ НАН України має декілька модулів: доступу фінансистам, "майно” - про площу, орендарів - для бухгалтерів, інженерів.

Наближаючись до завершення круглого столу, організаторами було запропоновано заповнити анкету-опитування щодо рівня залучення українських закладів вищої освіти та наукових установ до е-інфраструктур.

Завершили захід обговоренням порталу Великої української енциклопедії https://vue.gov.ua/. Максим Вакуленко згадав про передбачення футурологами процесу технологічної сингулярності й виходячи з цього запропонував залишити тільки електронну версію енциклопедії. "Багато робіт застарівають, поки виходить нове видання”, - зазначив він.

Круглий стіл "Цифрова трансформація науки в умовах євроінтеграції” ще раз підкреслив необхідність активного застосування в наукових установах цифрових сервісів та е-інфраструктур для забезпечення освітньо-наукових потреб.

Автор статті: Котяш В.О. - завідувач лабораторії цифрового навчання Миколаївського регіонального центру підвищення кваліфікації.

Частково використані матеріали сайту https://sso.org.ua/.